Чи пробували ви коли-небудь аналізувати наш світ? Кожному з нас доля подарувала життя: яскраве, щасливе, наповнене світлом та добром. Часто можна потрапити на думку що ми лиш гості у цьому світі. Та хіба гості себе так поводять? Якщо детально проаналізувати поведінку кожної людини, тоді ми не тощо гостями, ми навіть господарями не можемо назватися. Тоді як зрозуміти хто ми і до чого йдемо протягом усього життя ?
Кожна людина приходить у світ чистою, безгрішною, світлою, доброю, усміхненою. Але як тільки ця людина починає розуміти світ, у неї зникають усі ці добрі якості. З часом у нас зникає впевненість у собі, у своїх силах. Ми розчаровуємся в людях, а потім стаємо ще гіршими за них. Чому нам так важко зберегти себе справжнього, о тою доброю, світлою людиною? Насправді ні виховання ні навчання на це зовсім не впливають. Не варто винити когось у тому, що ваше добро колись перемогло зло. Життя - не казка, мабуть у кожної людини зло перемогло, а деякі навіть не пам'ятають що означає добро.
Так у світі повелосся все пізнається у порівнянні, але у власному порівнянні. Людина ніколи не зрозуміє іншу доти, доки не опиниться на її місті. Ситий не зрозуміє голодного, доки не зголодніє. А найжахливішим є те, що ми не уміємо цінити нікого і нічого. Ми ніколи не будемо цінити щось доки не втратимо того. Коли нам справді трапляється добра людина, ми шукаємо у ній ворога, ми постійно у пошуках причини "чому вона добре ставиться до мене" Насправді, ми самі собі вороги. Створюємо проблеми, а потім шукаємо допомоги в когось, хоча і самі не завжди готові прийти на допомогу. І саме в таких темних вчинках і зникає людське добре світло. Кожен із нас завжди має вибір між добром і злом. Але проблема в тому, що коли ми робимо вибір ми не думаємо що добре, а що погано, ми лише думаємо про власну вигоду. Ось так із тої маленької світлої дитинки, виростає ось така спотворена копія людини. Оскільки, ми увесь час намагаємося грати у якісь ролі. Ми зациклені на тому, щоб шукати проблеми й робити зло. Нащо тоді перетвориться наш світ ? Іноді здається, що нас бояться інопланетяни, адже рано чи пізно наша злість настільки розвивається в середині, що ми самі боїмося себе. Головна проблема людства в тому, що ми навіть не намагаємося зрозуміти інших.
Автор: Вікторія Мартюхіна
Коментарі
Дописати коментар