Світ змінюється і ми разом з ним. Здавалося, 20 років це так мало для людини, і так багато для історії та розвитку країни. На сьогодні ми маємо незалежну державу, свободу слова та інтернет, що дає нам змогу розширювати власні кордони. А через 20 років знову все зміниться і світ, і люди, і наука. Проте, чи зміниться все в кращий чи гірший бік - залежить тільки від нас.
Проблема нашого суспільства в тому, що ми зациклині у минулому. Які би події не відбувалися б у нашому суспільстві, ми зрівнюємо їх з тими подіями, котрі відбувалися у минулому. Незважаючи на те, що з того часу все змінилося, і проблеми тоді вирішувалися абсолютно іншими методами. Звичайно потрібно пам'ятати історію, оскільки коріння нашого "сьогодні"криється у минулому, і отримали ми незалежність та свободу слова досить не легкою ціною, за нашу волю та недоторканість полягло чимало бійців і ми повинні це пам'ятати.
Країна як і особистість не може розвиватися не знаючи своєї історії. Однак, потрібно зрозуміти, що якщо ми будемо завжди зосереджені у минулому, ми теж не зможемо розвиватися. Оскільки, ми не дізнаємося нічого нового, ми не ознайомлюємся з новітніми технологіями, ми вивчаємо тільки минуле. Так, наша країна пройшла чимало випробувань, але і сьогодні вона має не менше проблем, і вирішувати їх потрібно сучасними методами.
Перш за все, ми повині припинити тікати від своїх проблем у минуле й поглянути у майбутнє. Коли ми обернемося обличчям у майбутнє, ми почнемо помічати зміну в дійсності у якій ми живемо. Ми почнемо розуміти, що цей світ зовсім інший, ніж був у минулому. І саме це розуміння, стане першим кроком до кращих змін у нашій країні.
Добре це чи погано, але людина дивиться у майбутнє через призму свого минулого. І рано чи пізно, напевно кожен ставив перед собою питання "Який він світ без обмежень ?" Світ без обмежень існував та існує, людина сама створює собі обмеження. Тоді виникає питання: "Чому навчальні заклади обмежують нас вивченням тільки минулої історії, тільки минулої літератури?" Чому ми не можемо вивчати сучасну літературу ? Серед якої теж є талановити письменники. До того ж сучасна література буде більш зрозумілішою для школярів та студентів, ніж тогочасна, оскільки вони розуміють, що саме вони у цьому світі, і теж зустрічалися з такими проблемами котрі описує автор.
З іншої точки зору, не існує ні минулого, ні майбутнього, для людства такі явища є абстрактними. Минулого немає, тому що воно вже не існує, а майбутнього ще не існує. Але все ж таки, ми повинні працювати заради майбутнього, оскільки воно ще настане, а минуле уже ні.
Отже, ми повинні жити у сучасному суспільстві, й куштувати світ найменшими шматочками. Тобто, розвиватися й прагнути до кращого, адже наше майбутнє залежить від нас.
Автор: Вікторія Мартюхіна
Проблема нашого суспільства в тому, що ми зациклині у минулому. Які би події не відбувалися б у нашому суспільстві, ми зрівнюємо їх з тими подіями, котрі відбувалися у минулому. Незважаючи на те, що з того часу все змінилося, і проблеми тоді вирішувалися абсолютно іншими методами. Звичайно потрібно пам'ятати історію, оскільки коріння нашого "сьогодні"криється у минулому, і отримали ми незалежність та свободу слова досить не легкою ціною, за нашу волю та недоторканість полягло чимало бійців і ми повинні це пам'ятати.
Країна як і особистість не може розвиватися не знаючи своєї історії. Однак, потрібно зрозуміти, що якщо ми будемо завжди зосереджені у минулому, ми теж не зможемо розвиватися. Оскільки, ми не дізнаємося нічого нового, ми не ознайомлюємся з новітніми технологіями, ми вивчаємо тільки минуле. Так, наша країна пройшла чимало випробувань, але і сьогодні вона має не менше проблем, і вирішувати їх потрібно сучасними методами.
Перш за все, ми повині припинити тікати від своїх проблем у минуле й поглянути у майбутнє. Коли ми обернемося обличчям у майбутнє, ми почнемо помічати зміну в дійсності у якій ми живемо. Ми почнемо розуміти, що цей світ зовсім інший, ніж був у минулому. І саме це розуміння, стане першим кроком до кращих змін у нашій країні.
Добре це чи погано, але людина дивиться у майбутнє через призму свого минулого. І рано чи пізно, напевно кожен ставив перед собою питання "Який він світ без обмежень ?" Світ без обмежень існував та існує, людина сама створює собі обмеження. Тоді виникає питання: "Чому навчальні заклади обмежують нас вивченням тільки минулої історії, тільки минулої літератури?" Чому ми не можемо вивчати сучасну літературу ? Серед якої теж є талановити письменники. До того ж сучасна література буде більш зрозумілішою для школярів та студентів, ніж тогочасна, оскільки вони розуміють, що саме вони у цьому світі, і теж зустрічалися з такими проблемами котрі описує автор.
З іншої точки зору, не існує ні минулого, ні майбутнього, для людства такі явища є абстрактними. Минулого немає, тому що воно вже не існує, а майбутнього ще не існує. Але все ж таки, ми повинні працювати заради майбутнього, оскільки воно ще настане, а минуле уже ні.
Отже, ми повинні жити у сучасному суспільстві, й куштувати світ найменшими шматочками. Тобто, розвиватися й прагнути до кращого, адже наше майбутнє залежить від нас.
Автор: Вікторія Мартюхіна
Які б проблеми не були б, майбутнього немає без минулого. Головне, щоб минуле було правдиве, а не таке яке нам інколи нав'язують.
ВідповістиВидалити