Львів. Кава. Вишиванка.

Сьогодні 16 травня українці святкують День вишиванки. Традиційно у цей день більшість українців одягають білі сорочки із різноманітними вишитими атрибутами. З давніх-давен, вишиванка вважалася оберегом людської долі. Сьогодні вишиванка позицінує себе як один із найдавніших символів української культури.

Свято вишиванки являється одним із надзвичайних українських свят. Оскільки, кожен українець по-своєму баче сутність цього свята та підхід до святкуваня Дня вишиванки, також у кожного індивидуальний: комусь достатньо лише одягти білу сорочку, хтось вирушає на фестивалі, а хтось можливо так як я...

Вранці мене традиційно розбудив будильник. Потягнувшись за телефоном перше, що я помітила - це сьогоднішню дату 16 травня - День вишиванки. А це означає, що незважаючи на усі важливі справи, я щей повинна бути у святковій вишиванці та з посмішкою. Але, що поробиш? Від долі не втичеш! За сніданком я зрозуміла, що взагалі не виспалась. Смакую запашною кавою поглядаючи на краєвид за вікном. Хоча, краєвидом це назвати складно. От якби за вікном був би Львів. Чесно кажучи, ніколи у житті мені ще не доводилося бувати у Львові. Проте, багато чула про це таємниче місто. У моїй уяві складається саме така асоціація про Львів у день вишиванки: культура. кава. фестиваль. Насправді, я люблю мріяти і чомусь саме сьогодні я напротязі усього дня мріяла про Львів. Просто хотілося прогулятися вулицями незнайомого таємничого міста. Завітати на святковий фестиваль у вишиванці, кожаному жакеті та обов'язково з кавою. Адже, Львів без кави - не Львів. Навіть у таку пасморну погоду я не відмовилася б посидіти у львівській кав'ярні поглядаючи на невгамовний дощик за вікном. Також, хотілося б поспілкуватися із місцевими жителями Львову, вони справді приємні люди, які намагаються берегти та користуватися у повсякденому мовленні чистою українською мовою. Вони просять вибачення, якщо раптом під час їхнього мовлення прорветься суржик. Напевно, це одне із пунктів, за що я поважаю львів'ян. Вони справді приємні співрозмовники.

На жаль, із моїх мрій та уявлень здійснилося лише одне - пасмурна погода. Однак, навіть у прохолодну погоду все-таки дещо зігріває з середине. Мабуть, сьогодні мене зігрівало те, що я маю співрозмовника зі Львову. Хоч і спілкуємось не часто, але всеж спілкування приносить задоволення. Саме тому, я хочу передати привіт із Вінниці цій чудові людині зі Львову - щиро дякую, якщо ти дочитав це до кінця!

Також, хочу привітати усіх читачів з Днем української вишиванки. Нехай ваша вишиванка завжди вас зігріває та служить надійним оберегом для вас.