Молодий, змучений з палким серцем та з вірою в очах. Хто він ? Герой? він так не вважає. Він - воїн...забув, що значить спокій. З кожним днем він все рідше бачить яскраві сни, давно забув про спокійний сон. Його зігрівають лиш листи. Він їх читає і як маленький хлопчисько мріє лиш про одне, здійснити мрію мами: "Повернутися живим", щоб батько пишався "героєм повернувся мій син". І під звуки гармат він вірить, його мрія не згасне. Для всієї країни справжні тил.
А більшість побратимів мов птахи полинули у вічність, і колись їм так само хотілося жити. Зустрічати світанки, мріяти радіти життю. Вони були там, так далеко від нас, ну а зараз у наших серцях. Їх нема серед нас, не повернулися з пекла вони, залишитья лиш пам'ять, що залишиться в історії війни.
Він бореться із ворогом, і згадує кожного з них. І хто йому скаже де, істина в світі живе? Чи є та правда в цьому світі і чи справді ті герої запам'ятаються народові на віки.
А усі люди в цей час завдяки йому спокійно живуть, у пошуках кращої долі, чомусь грають у чужій ролі. Чому у світі так повелося? когось хвилює тільки власна доля, а він воює за єдине слово ВОЛЯ.
Ми повинні бути вдячні усім воїнам АТО за нашу безпеку та спокійний сон. Ми бажаємо вам сили, мирного неба, і головне здійснити мрію мами ... "Повернутися живим".
Автор: Вікторія Мартюхіна
Коментарі
Дописати коментар