Історія успіху, яка розпочалася з самого дитинства: Олександр Трегуб, будучи хлопчиком, через захопливий дизайн збирав упаковки цигарок та пляшки з-під пива, а зараз дизайнер є засновником освітнього проекту Projector (Проджектор), публікує онлайн-журнал Telegraf.design та працює арт-директором студії "Академія". Яким же чином хобі дитинства перетворилось на роботу, де не потрібно працювати?
Рок-н-рол. Так, розпочнемо саме з цього. Якщо Ви досі не здивовані рідкісним хобі, тоді Вас точно мало б вразити інше захоплення - музика, яка теж прийшла з дитинства:
"З музикою у мене складні стосунки. Я був досить повільною дитиною. Є діти, у яких швидко все виходить, а я меланхолійно сприймав усе, що відбувається. У першому класі мене відправили в музичну школу грати на піаніно. Через рік вчителька покликала батьків і сказала, що в мене виходить все так собі. Це правда, в шість років я не дуже розумів Бетховена і його краси. Окей, подумав я, музика не виходить, буде щось інше виходити. Зі школи я пішов. А вже близько 9-10 класу я попросив батьків купити гітару — і з цього все почалося заново" .
Олександр Трегуб та його друзі створили після 11-го класу групу та навіть розігрівали Deep Purple у Києві на концерті. Цікаво, що зараз компанія збирається та грає лише для себе, аби згадати минуле та знову відчути ті емоції.
Освіта.
《У моїй сім'і та й узагалі в суспільстві не було прийнято думати, куди йти вчитися чи ким хочеш стати. Я з 9-го класу ходив на курси в КПІ, бо так вирішили мої батьки. Вчив математику, щоб вступити на програмування. У школі мені здавалося, що за складом розуму я інженер, бо легко йшла і фізика, і математика. Але коли ти вчишся в школі, не знаєш напевно, ким хочеш бути і що в тебе вийде добре. Єдине, що я знав, мені подобається музика. Однак це було як з художниками. Мовляв, будеш сидіти на Андріївському [мосту] і картини продавати. У моїй голові кар'єра людини, яка пов'язана з мистецтвом, виглядала не дуже кльово. Я сів і подумав: ну програмування, окей, чому ні. Але до програмування не дійшло, бо під час вступу мені забракло одного балу. I так врешті-решт я потрапив на факультет комунікацій》.
Через деякий час доля подарувала можливість, яка змінила усе життя - дизайн. "Наприкінці третього курсу друзі підсунули мені журнал «Кореспондент». Там у маленькому квадратику було оголошення, що «КП-медіа» шукають молодшого дизайнера. Оскільки мені в університеті було абсолютно нецікаво, а за рок-н-рол, який я грав у групі, грошей особливо не платили, я їм написав. Десь два місяці відповіді не було, а потім запросили поговорити. За цей час у мене навіть портфоліо з’явилося − я намалював сайт своїй групі. Виявилося, щоби працювати дизайнером, треба багато знати і розбиратися в спеціальних програмах для друкованої верстки. Після першої співбесіди сказали прийти за тиждень − «будемо тебе тестувати». Я за цей тиждень купив підручник по Adobe Design, прочитав стільки, скільки міг, з цієї 1000-сторінкової книжки. Мені пощастило — спитали якраз те, що я прочитав. І так несподівано для себе я став дизайнером". Потім робота знайшлась у київському офісі Артема Лєбєдіва, а згодом, набивши руку, Олександр Трегуб почав працювати на себе.
А ось ТОП-7 цитат з вуст успішного дизайнера:
1. "Створюй з пристрастю", "Ти можеш краще".
2. "Найголовніший інгредієнт - любов до своєї справи". "Мрії мають бути недосяжними, такими, щоб колінка підгинались, щоб від самої думки було страшно"
4. "Якось знайомий сказав мені, що всі шанси ходять на двох ногах. Твої шанси - це люди.... Об'єднуйся! Колабуруйся!Знайомся!"
5. "Створюй попри страх"
6. "...створювати болісно", адже "від тебе вимагають те, що ти взагалі не розумієш, як робити".
7. "Ніщо не є проблемою інших".
Автор: Юлія Нечиталюк
Коментарі
Дописати коментар